ТЕМА: Лялька - мотанка – саморобна дитяча народна іграшка.

              Лялька – берегиня.

МЕТА:  навчити конкретним трудовими навикам при роботі з

               тканиною, нитками на прикладі виготовлення ляльки– 

               мотанки; познайомити учнів з|із| історією появи народної

               ляльки, з|із| обрядами і традиціями, пов'язаними з виготовленням

               ляльок; розвивати образне мислення, творчі здібності,  

               прищепити інтерес до культури своєї Батьківщини, до

               витоків|джерел| народної творчості;

УСТАТКУВАННЯ: зразки виробів, виставка мотанок, карти 

               інструкцій по виготовленню ляльки.

ІНСТРУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ: клапті тканини, нитки різного

               кольору, мереживо, ножиці.

ТИП ЗАНЯТТЯ: комбінований

           Епіграф:

Моя лялька-мотанка
Ниточкою змотана,
Оберіг мій на землі,
Талісман мені в житті

                                                Хід уроку

                  I.     Організаційний момент

Перевірка готовності учнів до учбового заняття. Учитель читає епіграф.

               II.            Актуалізація опорних знань:

-          Як ви думаєте, що позначає слово «лялька»?

-          Як ви розумієте його значення?

-          Який образ виникає у вас в свідомості при слові «лялька»?

-          Відповідають учні.

      Продовжити наш урок хочеться словами відомого українського    

      письменника М.Рильського: "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". І дійсно, лише той народ має майбутнє, який поважає свою історію.

Метод «Мікрофон»

А як ви розумієте слова: «Поважати свою історію»?  

Висловіть свої думки, продовжуючи речення: «Поважати свою історію – значить…» (поважати свою історію – значить не лише володіти певними знаннями  про розвиток держави, військові походи, князів, а й знати культурну спадщину народу, його звичаї, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням. )

- У народі існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. І тільки знаючи ці традиції, зможемо передавати культурну спадщину свого народу нащадкам. Скільки пам’ятають себе люди, завжди – у дитинстві, побуті, обрядах – існував поряд із ними предмет, який наділявся особливою силою: чи був символом богів, чи уособлював таємницю природи, чи просто зображував людину, чи забавляв її. Іграшки – це найдорожче, що є в дитини. Іграшки, якими забавляли дітей наші пращури, були різноманітні, проте найулюбленішою залишалася все ж таки лялька-мотанка. Лялька-мотанка була оберегом нашого народу.

           III.     Вивчення нового матеріалу

Сьогодні на уроці  ми з вами продовжимо вивчати тему «Народна лялька» та розпочнемо виготовлення ляльки-мотанки.

Розгортаємо зошити, записуємо число, тему уроку.

-         А що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Отже, ми розширимо уявлення про народні традиції створення ляльок-мотанок.

Вам було домашнє завдання дізнатися від своїх бабусь про ляльки, якими вони гралися в дитинстві. (Виступи дітей). А більш докладнішу інформацію ми дізнаємось із історичної довідки.

Учень 1. З|із| глибини століть|віків| прийшли до нас традиції виготовлення ляльок з|із| латочок|клаптиків| тканини. Іграшці надавалося магічне значення. Саморобні ганчіркові ляльки робили|чинили| безликими: обличчя замінював узор|візерунок| у вигляді хреста, ромба, квадрата. По старовинних повірям|, лялька з обличчям як би дивилася в душу і могла нашкодити|зашкодити| дитині|дитяті|, його наврочити|зурочити|. Тому, безлика лялька була|з'являлася| одночасно і оберігом|.

Ганчіркових ляльок починали|розпочинали| «вертіти» з п'яти років. Такі ляльки були в будь-якій селянській сім'ї, в деяких будинках|домах| їх налічувала|нараховувала| до сотні. Ляльки робили|чинили| з|із| великим старанням, оскільки|тому що| по ній судили про смак і майстерність господині|хазяйки|. Кукла-оберег зображала|змальовувала| людину, вона була|з'являлася| партнером в грі, учила|вчила| розуміти внутрішній світ людини.

Учень 2. З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, яка уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була. Це дуже нагадує про традицію, яка існувала в Древньому Римі, де з глини виготовляли лари – символічні фігурки-зображення предків, і римлянин завжди возив їх із собою, і де б він не був – з ним були його предки.

Учень 3. В Україні, ще на початку 20 століття дівчата, готуючи скриню з весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила мотану ляльку, яку забирала із собою в нову сім’ю. В родині чоловіка дозволялось молодій дружині, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір’ю, і тим здоровіші будуть діти. А коли народжувалась дитина, то молода мати клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, а коли дитина підростала, то ляльки віддавалась їй для грання. Іноді бабуся чи мати робила ляльку нашвидкуруч, щоб «зайняти дитину», аби та не плакала. Тоді в голівку дитячої ляльки зав’язувався шматочок хліба і для дитини це була і іграшка, і заспокоєння, і перший образ, який вона сприймала. І разом з тим, така «кукла» несла енергію любові.

Вчитель

Ми довідались про історію ляльки-мотанки як оберега. А зараз в зошитах запишемо, які ще були види народних ляльок.

Словникова робота

(Учитель зачитує визначення, а учні повинні дивлячись на дошку назвати, як вони гадають, що це за лялька)

Лялька з немовлям називалась мати

Лялька, що виготовлялася на щасливе життя називалась доля

 Лялька, яку прикріплювали над колискою дитини - куватка

Лялька-подружка, котрій розповідали потаємні бажання - бажанниця

Лялька, яка символізувала достаток та добробут родини та в основу якої насипали зерно – крупорушка

Ляльки, що символізували щасливе подружнє життя та злагоду між чоловіком та жінкою - нерозлучники

Вчитель

Насправді ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трішки часу, фантазія.  Пам’ятайте, лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова, адже вона наша – лялька-мотанка!

-         Пригадайте, з яких матеріалів виготовлялися ляльки-мотанки?

А зараз погляньте на виготовлені з різних матеріалів саморобні ляльки.
Перед кожним із вас найпростіший набір необхідних матеріалів для виготовлення ляльки-мотанки. Тож розпочнемо майстер – клас по виготовленню оберега.

Інструктаж з охорони праці.

Перед початком роботи будь ласка подивіться на своє робоче місце. Де б ви не знаходилися: на заняттях - необхідно бути дуже обережними. На заняттях ми користуватимемося різними предметами, дотримання техніки безпеки при цьому є обов'язковим.

Вимоги безпеки під час роботи:

дотримуйте в порядку і чистоті робоче місце, не допускайте той, що захаращується його інструментами, відходами і сміттям;

будьте уважні, не відволікайтеся і не заважайте іншим;

не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу;

світло на вашу роботу повинне падати з лівого боку;

положення тіла при роботі повинне бути зручним, відстань до виконуваної роботи повинна бути 25-30 см;

Вимоги безпеки при роботі з ножицями:

кладіть ножиці праворуч від себе із зімкнутими лезами, направленими від себе;

- стежте за тим, щоб ножиці не опинилися під виробом, оскільки, беручи виріб, їх можна упустити і поранити себе або працюючого поряд;

передавайте ножиці колечками вперед, із зімкнутими лезами;

не підходьте під час роботи з ножицями до інших учнів.

Вимоги безпеки після закінчення роботи:

приведіть в порядок робоче місце;

інструменти і матеріали зберіть і складіть в певне місце;

сміття і відходи зберіть і складіть в спеціальний ящик.

Практична робота «Виготовлення ляльки»

Вчитель Тож почнемо майстер-клас по виготовленню нашого оберега (Показ слайдів «Пеленашка»)

1.Беремо полотно розміром| 25х25 см. Всередину кладемо|, скручений| в кружельце| паралон, вату чи| шматки тканини|. Обмотуємо знизу|, роблячи| «голову».

2. Беремо полотно розміром| 15х15 см. Згинаємо один кут|. Робимо хустку|.

3. Одягаємо хустку| на голівку|, обмотуємо| знизу|.

4. Підгортаємо залишки| тканини|, міцно| обмотуємо|, утворюємо| постать|.

5. Загортаємо ляльку в клапоть - простирадло|. Перев’язуємо її стрічечкою|.

Вчитель Тепер кожен з вас має свою захисницю. Лялька-берегиня має стояти на видному місці.
Ляльку в жодному разі не можна підвішувати за голову. Найкраще ставити її на підставку, так, щоб вона оглядала кімнату. В крайньому разі її можна почепити на стіну за спеціальну петельку ззаду на поясі.

Коли ви вносите ляльку в дім і ставите її на призначене для неї місце, можна їй «розказати», для чого вона прийшла у ваш дім. Не варто у присутності ляльки-берегині лаятися або з’ясовувати стосунки. І не варто ляльку, зроблену для вашого дому, передаровувати іншим людям. Разом з нею може піти ваша домашня гармонія …

VI. Підсумок уроку

Закінчити хочеться  рядками:

Покинута й забута,
В минувшину закута,
Внизу життя на сходинках
Маленька лялька – мотанка.

Та не іграшка вона -
Душа вона народна.
Геть викинутий за поріг
Наш український оберіг.

А до рук її візьміть
І до серця пригорніть
Ляльку прадідів забуту -
Це дорога у майбутнє.

VIІ|. Демонстрація кращих| робіт|.

VIІ. Домашнє завдання.

Скласти казку «Пригоди ляльки»